8 клас

8 клас. 

Прочитати трагедію "Ромео і Джульєтта", визначити основні епізоди трагедії, використовуючи хмарки слів, дати характеристику головним героям

Заповнити шаблони:

Виконати  тест за трагедією «Ромео і Джульєтта»

Запитання 1

В.Шекспір народився у місті:

а)Манчестер; б)Лондон; в)Стредфорд-на-Ейвоні.

Запитання 2

Королівський Шекспірівський театр вперше побудований у 1879 році. Театр згорів у 1926 році. 1933 року було зведено нову будівлю. Репертуар складається із творів Шекспіра. Де знаходиться цей театр?

а)Лондон;  б)Париж;  в)Стредфорд-на-Ейвоні.

Запитання 3

"Шекспірівське питання" виникло тому, що невідомо, ...

а) де народився Шекспір;  б) як склалася доля творчого спадку Шекспіра;

в) чи існував Шекспір, чи він був автором безсмертних творів.

Запитання 4

У якому театрі працював В.Шекспір?

А) у Королівському театрі; б) у театрі "Глобус";  в) у народному театрі.

Запитання 5

Шекспір вважається засновником англійського сонета. Яка його будова?

а) два чотиривірші і два тривірші;

 б) три чотиривірші і один двовірш;

в) два тривірші, один чотиривірш і два двовірша.

Запитання 6

Скільки сонетів написав В.Шекспір?

а)154; б)254; в) 250.

Запитання 7

Вінок сонетів складається із...

а) 14 сонетів; б) 15 сонетів; в) 16 сонетів.

Запитання 8

Трагедію "Ромео і Джульєтта" В.Шекспір написав...

а) у перший, "оптимістичний", період творчості;

б)у другий, "трагічний", період творчості; 

в) у третій, "романтичний", період творчості.

Запитання 9

Творчість В.Шекспіра належить до періоду:

а)раннього Відродження;  б) високого Відродження;  в) пізнього Відродження.

Запитання 10

Позначте зайве. Українською мовою твори Шекспіра перекладали...

а) М.Рильський;  б) Д.Паламарчук;   в) Б.Пастернак.

Запитання 11

Позначте зайве. Найвідоміші трагедії В.Шекспіра...

а) "Гамлет"; б) "Отелло"; в) "Приборкання непокірної".

Запитання 12

В один рік (1616) пішли із життя...

а )Шекспір і Данте; б) Шекспір і Сервантес; в) Шекспір і Петрарка


Дати відповіді на питання: В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»

1. Назви епоху, коли жив і творив В.Шекспір.
2. Що лягло в основу сюжету драми В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта»?
3. Жанр твору «Ромео і Джульєтта»
4. У якому місті розгортаються події, описані у творі?
5. Де відбувається перша зустріч Ромео та Джульєтти?
6. За що князь Ескал засудив Ромео на вигнання з Верони?
7. Що в перекладі означає прізвище Шекспір?
8. Прізвище Джульєтти.
9. Хто розповів жителям Верони усю правду про Ромео і Джульєтту?
10. Що роблять сім’ї Монтеккі та Капулетті на знака примирення?
11. Кому з героїв належать такі слова: «Лише твоє ім’я – мій ворог лютий;
А ти – це ти…»?
12. Кого з персонажів п’єси синьйора Капулетті характеризує як
«найкращу квітку у квітниках Верони»?
13. Хто є найбільш комічним персонажем трагедії В.Шекспіра «Ромео і
Джульєтта»?
14. Як називають трагізм у творі?
15. Які вічні проблеми порушує Шекспір у цій трагедії?

Виконати вправу, посилаючись на адресу  https://learningapps.org/display?v=pm1gdxc3c18

Прочитати роман Сервантеса "Дон Кіхот"

13 березня 2020р. (виконати до 17 березня)

Тема: Барокко як доба і художній напрям у європейській літературі

Завдання 1. Переглянути  відеопрезентацію, виконати вправу.

Вправа «так-ні».

1. Мистецтво бароко зародилось в Україні.

2. Хронологічні межі доби європейського бароко XV-XVI ст.

3. Бароко з італійської перекладається як вигадливий, химерний.

4. Бароко було добою панування природничих і точних наук.

5. Провідна тема літератури бароко - відображення життя середньовічної людини.

6. Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода - письменники доби бароко.

7. Найяскравіше бароко проявилось у музиці.

8. Художник Рафаель Санті - представник епохи бароко.

9. Метафора - художній засіб, характерний для літератури бароко.

10. Чи є характерним для мистецтва бароко прагнення вразити пишним барвистим стилем?

11. Українське бароко називають мазепинським бароко.

12. Людина - ідеальний взірець для наслідування в мистецтві бароко

Завдання 2. Опрацювати матеріал підручника, відповісти на питання за посиланням https://learningapps.org/display?v=p3d6oa92t20

 Літературна вікторина.

1.Коли і де народився Луїс де Гонгора-і-Арготе?

2. В якому віці Луїс де Гонгора-і-Арготе відправився навчатися до Саламанського університету?

 3.За що Луїса де Гонгора-і-Арготе звільнили з посади ключника?

4.Коли вийшла перша збірка віршів поета?

5. Яким народно-поетичним жанрам віддавав перевагу Луїс де Гонгора-і-Арготе?

6. Який стиль  і напрямок започаткував Луїс де Гонгора в іспанській поезії?  

7.  Скільки років тривала літературна діяльність поета?

8.Хто був наставником лірики епохи Відродження Луїса де Гонгора-і-Арготе?

9. Яку почесну посаду займав поет при дворі  короля Франції Філіппа ІІІ ?

10. Де і коли помер Луїс де Гонгора-і-Арготе ?

 11. Після смерті Луїса де Гонгора-і-Арготе він був названий…?

 12. Якими художніми тропами прикрашає традиційні жанри  народної поезії Гонгора-і-Арготе ?

       

  2.Заповнити анкету письменника.

Справжнє ім’я            -            

Дата народження        -            

Дата смерті                  -           

Місце смерті                -           

Громадянство              -          

Рід діяльності              -           

Роки творчості            -          

Жанри творів              -  

Завдання 3  Прочитати вірш "(у перекладі Михайла Ореста)", матеріали до аналізу, зробити анкету літературного твору за шаблоном 

На галері, на турецькій

І до лави там прикутий,

Руки на весло поклавши,

Очі втупивши додолу,

Він, драгутівський невільник,

Біля узбереж Марбельї

Нарікав під звук суворий

Ланцюга й весла своїх:

«О святе іспанське море,

Славний береже і чистий,

Коне, де незмірна безліч

Сталася нещасть наморських!

Ти ж бо є те саме море,

Що прибоями цілує

Краю батьківського мури,

Короновані і горді.

Про дружину принеси ти

Вістку і скажи, чи щирі

Плач її і всі зітхання,

Що мені і тут лунають.

Бо якщо полон мій справді

Ще оплакує, як легко

Ти могло б південні води

Перлами перевершити!

Дай же, о криваве море,

Відповідь; тобі не тяжко

Це вчинити, якщо правда,

Що і води мають мову.

Але ти німуй, о море,

Якщо смерть її забрала;

Хоч цього не сміє статись,

Бо живу я поза нею,

Бо прожив я десять років

Без свободи і без неї

В вічній каторзі при веслах

Не вбиває сум нікого».

Враз потужно розгорнулось

Шестеро вітрил галерних,

І звелів йому наглядач

Всю свою ужити силу.

Коментар до поезії «Галерник»

. Словникова робота

Гонгоризм (ісп. gongorismo) — від прізвища іспанського поета Л. де Ґонґора-і-Арґоте, 1561-1627 рр.) — поетична школа в іспанській поезії XVI-XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Тяжів до метафоризації, вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, культу «чистої форми».

     

Твір складається з трьох частин:

 вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного;

 заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя.

Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах».

 Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію, ми спостерігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому.

 Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.

Вірш «Галерник» - це твір з обрамленням. У рамі оповідь ведеться від імені автора-оповідача, а центр вірша - це крик душі головного героя. Про свою недолю розповідає сам герой. Автор дає змогу говорити про себе самого героєві, що створює ефект достовірності й дає змогу поетові глибше зануритися у внутрішній світ свого героя.

 Вже десять років триває його неволя: «прожив я десять років /Без свободи...». Поезія максимально кодує інформацію. Проте зазначення автора «драгутівський невільник» дає змогу встановити обставини, за яких герой вірша потрапив у полон. Драгутівський невільник - полонений відомим турецьким піратом на ім’‎я Драгут. Драгут був адміралом Османської імперії. Його мусульманське ім'я Тургут-реїс, а Драгутом його прозвали на заході Європи. Відомий своїми походами вздовж берегів Середземного моря (Іспанії, Франції, Італії та інших країн.

Герой вірша, галерник, скутий кайданами, залишається внутрішньо

вільним. Пам’‎ять, внутрішня свобода додають йому стійкості й снаги в тяжких життєвих випробуваннях.

Вірш «Галерник» Луїса де Гонгори яскраво втілює світовідчуття людини доби бароко. Зображення полоненого галерника набуває символічного змісту. Людина, на думку митця, скута в житті міцними ланцюгами, приречена долею на постійні блукання в океані Всесвіту. Вона залежить від вищих сил і змушена бути іграшкою в руках Невідомого. Проте в центрі вірша поставлено людину - хоча й скуту кайданами, але вільну у своїй уяві, пам’‎яті, духовній стійкості.

  У творчості Луїса де Гонгори переважають мотиви суму, марності життя, самотності й приреченості людини, неможливості досягти бажаної гармонії. Але митець протиставляє трагічній долі внутрішню красу та свободу людини, красу природи й мистецтва

Поезія іспанського митця відображає драматизм внутрішнього світу особистості в епоху бароко й суперечливість тогочасної дійсності. Порушення складних питань людського буття у творчості Луїса де Гонгори зумовило розвиток філософської лірики в Європі.

 «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика;

2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя;

3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування);

4) неоднозначність позиції автора.

Тема: людина і Доля, драматизм людського життя.

 Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності.

 Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика.

 Художні засоби вірша «Галерник»

алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді;

 образи-символи: образ галери (човна) – симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті;

 метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову.

17 березня 2020 р. 20 березня 2020 р. (завдання за 2 уроки, виконати до 24 березня)

 Тема: Класицизм. Мольєр "Міщанин-шляхтич"

Завдання 1: переглянути відео, ознайомитися з епохою та творчістю Мольєра за  https://padlet.com/uliana2004and_2019/jdeufuoooqfc

Padlet 

Із літератури бароко і класицизму

Із лірики європейського бароко .Ж.Б. Мольєр.

 Відео

Завдання 2:створити паспорт твору.

Завдання 3:написати літературний диктант, виконати тестові завдання

КЛАСИЦИЗМ

1.Класицизм — напрям у європейській літературі та мистецтві ... століття. ..

2.Найбільше класицизм розвинувся...

3.Естетичним підґрунтям класицизму є...

4.Слово класицизм походить від...  

5.Представники   класицизму   орієнтувалися   на художню творчість... 

6.У літературі епохи класицизму простежується розподіл на жанри... 

7.Образи чітко розподіляються на...

8.Основні жанри епохи класицизму.  

9.Сюжети для творів діячі епохи класицизму бра­ли з...

10.Драматичні твори підкорялися правилу...

11.Яскраві представники літератури класицизму. 

12.Основні положення класицизму були узагаль­нені... 

·        Тест на знання тексту комедії

1.       Що пропонує подивитись пан Жур­ден своїм вчителям:

а)    панчохи;  б) халат;  в) домашній костюм?

2..Що замовив Журден вчителю му­зики:

а)    пісню;     б)   нічого;   в)  серенаду?

3. Вчителів яких спеціальностей най­няв собі пан Журден:

а)    музики;   б)  математики;     в) танців;    г) фехтування;

д)    філософії;   є) історії?

4. Пан Журден просить вчителя тан­ців у II дії:

а)    навчити танцювати;   б) кланятися маркізі;     в) правильно ходити?

5.   Що стало причиною сварки вчи­телів:

а)    гроші;     б)  вплив на хазяїна;      в)  важливість їхнього ремесла?

6.    З якими розділами науки знайо­мить вчитель філософії пана Журдена:

а)    логікою;  б)  фізикою; в) етикою;   г) правописом;  д) малюванням?

7.  Пан Журден щедро обдаровує майстрів, бо вони:

а)    кажуть йому лестощі;   б) просять в нього гроші;в) величають його.

8.  Через що так рознервувалася Ніколь:

а)    костюм хазяїна;  б) прихід гостей;  в) її вигнали з хазяйського дому.

  

9.  Що просить Дорант у пана Журдена:

а)    харчі;      б)  руку дочки;    в) гроші?

10. Що подарував Журден маркізі:

а)    діамант;  б)  золото;    в)         будинок?

11. .Чому пан Журден відмовляється видати заміж дочку за Клеонта:

а)    він не дворянин;      б)    у нього немає батьків;      в)  він бідний?

12. Хто проводить посвячення в "ма­мамуші" пана Журдена:

а)    Дорант;  б)   вища знать;   в)   удавані турки?

 Цікаві завдання для перевіки знань за посиланнями, які допоможуть виконати тести (це підказки до відповідей тестів)

https://learningapps.org/display?v=p2ifhk0w518
https://learningapps.org/3420469
https://learningapps.org/display?v=pobosqhv518
https://learningapps.org/display?v=p5cx1p4mk18

24 березня 2020 р. (виконати до 27 березня)

Тема: Класицизм. Мольєр "Міщанин-шляхтич". Засоби створення комічного у творі

Головний художній прийом, який використовує Мольєр для розвінчання свого головного героя - це комізм, іронія, яка іноді переходить у гірку викривальну сатиру та жорсткий сарказм (особливо у діалогах Журдена з його дружиною, яка на відміну від чоловіка не втратила здорового глузду й не охоплена пристрастю стати дворянкою). Основний комізм образу Журдена полягає в тому, що, втративши здоровий глузд і раціональні життєві орієнтири, які зробили його поважною і багатою людиною в своєму середовищі, він намагається потрапити до більш культурного та цивілізованого прошарку суспільства, не розуміючи, що дворянство є набагато гіршим та розбещенішим, ніж міщанство, до якого належить він сам.

Привести приклади застосування Мольєром різних видів комічного для втілення авторського задуму:(по одному)
а) гумор -
б) іронія -
в) сатира -
г) сарказм -
д) буфонада
е) фарс (вид народного театру та літератури західноєвропейських країн, передусім Франції. Відрізнявся комічною, нерідко сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу - міщани. Образи-маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів)

 7 квітня 2020 р.(виконати до 10 квітня)

Тема: Класицизм. Мольєр "Міщанин-шляхтич". Тематика і проблематика твору. Основні образи 

Я дуже рада зустрітися з вами знову.

Сподіваюсь, що сьогодні ви отримаєте нові знання за комедією Мольєра "Міщанин-шляхтич", а душа буде завжди відкрита для розуміння прекрасного. Тому попрошу вас переглянути слайди, подані нижче. Вони допоможуть вам закінчити створення паспорту твору.

1. Використовуючи останній слайд, необхідно дати характеристику пану Журдену.

 2.Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою. 

Журден. Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант. Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден .Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання
Ков'ель.  Тип сварливої дружини
Клеонт. Тип міщанина, втілення марнолюбства
3.. Скласти  таблицю «Риси вдачі пана Журдена»
Негативні Позитивні (вибрати із перелічених)
Приниження і глузування перед аристократами Уміння рахувати гроші
Неосвіченість Спостережливість Нерозсудливість Наївність
Сліпа довіра Розважливість Грубість Щира віра у шляхетність графа Доранта
Жорстокість до власної доньки Любов до народної пісні 

Проблематика твору:

моральні ідеали;

проблема людської гідності;

проблеми освіти, виховання, мистецтва;

місце людини у суспільстві

10 квітня 2020 р. (виконати до 13 квітня)

Тема: Мольєр "Міщанин-шляхтич". Основні образи комедії 

На сьогоднішньому уроці  ми продовжимо характеризувати образ головного героя пана Журдена.

Як пам’ятаємо, кожний художній образ у класицистичній комедії є носієм якоїсь одної визначної риси характеру. Ми з’ясуємо це на уроці. Кожен з героїв п’єси має відношення до вирішення моральних проблем твору.

-     Які основні засоби характеристики героїв у драматичному творі? (Самохарактеристика, характеристика іншими дійовими особами,  авторські ремарки.)

-     Хто є головним героєм твору? Яким є його життя? ( Головним героєм комедії є пан Журден. Він багатий, не дурний, заробив усе багатство власними зусиллями. Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, здоров’я, гроші.)

-     Хто пан Журден за походженням? (Він буржуа. Батьки пана і пані Журден були крамарями, «чесними міщанами з діда-прадіда». Але герой соромиться свого походження і способу життя.)

-     Яке його найбільше бажання, мрія? (Він прагне потрапити до вищого товариства, стати шляхетним дворянином. Для міщанина Журдена вже одне дворянське ім’я є гарантією всіх вищих людських гідностей. Він захоплений бажанням якнайшвидше наблизитися до титулованих осіб.

«Вирватися з нікчемності і стати знатною особою», - ось заповітна мрія пана Журдена, його пристрасть. І вона визначає всі його думки, бажання, дії, повністю підкорює його натуру,стає сенсом життя. Журден говорить: «Усі мені дорікають, що я, мовляв, злигався з вельможними панами,а на мою думку, немає нічого приємнішого, як знатися з вельможним панством. Від них маєш тільки повагу та шану. Далебі, я дав би собі на руці два пальці відрубати, аби народитися вдруге графом чи маркізом».)

-     Що пан Журден робить для того, щоб потрапити у вище товариство? (Для цього він наймає вчителів музики, танців, фехтування, філософії; замовляє дорогий одяг; силкується засвоїти звички і  манери дворян; хоче завести коханку-дворянку, щоб зрівнятися з аристократами. Журден засліплений зовнішньою мішурою аристократичного суспільства і прагне піднятися по суспільних сходах.)

-     Що має на меті міщанин Журден, запрошуючи до себе вчителів? (Журден прагне знань, і сама по собі це добра риса. «Я ж страх як хочу зробитися вченим! Така лють мене бере, тільки-но згадаю, що батько з матір’ю не вчили мене різних наук у дитинстві».«Я б з радістю дозволив відшмагати себе отут при всіх хоч зараз, аби тільки знати все те, чого вчать у школі!»

Але намагаючись чогось навчитися, він дбає про обмежені цілі, йому заважає безглузде марнославство. Уроки танців Журдену потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, і він незграбно виробляє ногами складні кренделя, а фехтування гарне тим, що «й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілим».

Журден, не жалкуючи сил, розмахує рапірою, аби фехтувати, як справжній аристократ.

Музики герой навчається лише тому, що «вельможне панство теж вчиться музики».

А вся філософія зводиться майже до одного: як краще написати любовну записочку великосвітський дамі.

Журдену хочеться стати кращим, освіченішим, культурнішим, а з нього всі глузують, бо він не може засвоїти прослухане й побачене. Журден не знає специфіки музики, не розбирається в танцях.

Його неуцтво, невігластво виявляється впродовж бесіди з філософом. Із жодною з наук Журден не знайомий, його лякають незрозумілі слова та терміни, він не бачить різниці між віршами та прозою, і дуже здивований, що все життя розмовляє прозою.

І лише в орфографії Журден бачить сенс, старанно вимовляючи звуки, які вимовляв все життя, не задумуючись, як він це робить.

Вчителі запевняють Журдена, що він гарно співає, танцює, хоч насправді герой незграбний, наука важко йому дається.)

-     Чому уроки пана Журдена викликають сміх?

(Сміх викликає поведінка пана Журдена під час занять, його ганебне плазування, лакейське приниження перед придворними званнями і титулами, і поведінка вчителів, які, сміючись над міщанином за його спиною, навчають за високу платню всього, що прийнято в аристократів.)

-     Як поводяться вчителі з паном Журденом?

 (Вчителі лицемірні та улесливі, говорять те, що хоче чути пан Журден. Вони захоплюються його смаком, талантами, хоча насправді думають по-іншому: «…така чарівна особа, як ви,  що так високо шанує мистецтво і має гроші, повинна щотижня влаштовувати в себе концерти – щосереди або щочетверга».

Кожен з них вихваляє себе та свою науку, щоб нажитися на Журденові. Учитель музики запевняє, що «найкорисніша річ для держави - це музика», а учитель танців -  «найкорисніша річ для держави – це танці».

-     Що самі вчителі думають про свого учня?

(«Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія вдавати з себе галантного кавалера – просто скарб для нас! І вам з вашими танцями, і мені з моєю музикою не завадило б, щоб усі були на нього схожі». (Учитель музики.)

«Він справді нічогісінько не тямить, зате добре платить, а це тепер найголовніше для нашого мистецтва». (Учитель музики.)

«Наш панок – людина зовсім темна – плеще про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість. Розуміння мистецтва у нього в гаманці, а похвала його  – червінці».

Учителі зневажливо ставляться до пана Журдена, наживаючись на його схибленості будь-що стати аристократом.)

-     Чи можна змінити людину за допомогою тих знань, які отримує пан Журден?

(Навчаючись «дворянських» наук, Журден не тільки поновив свої знання, бо вони є схоластичними, але й перестав розуміти суть нормальних явищ, втратив зв'язок з реальністю. Він став подібним до блазня. Знання, які отримує герой, ніякої користі не дають, не розвивають, а задурюють Журденові голову.)

-     Як виглядає пан Журден підчас своєї першої появи перед глядачами?

 (Знаменним є перший вихід пана Журдена: він вбрався так, як вбирається знать.

«…я сьогодні вбрався так, як убирається шляхетне панство, а мій кравець прислав мені такі вузькі шовкові панчохи, що я втратив будь-яку надію їх надягти».

«Мій кравець запевняє мене, що все вельможне панство вбирається вранці в такі самісінькі халати».

На Журденові новий індійський халат, вузькі червоні оксамитові штани і зелений оксамитовий камзол. У нього свій почет – двоє лакеїв у прекрасних лівреях. Пан Журден входить у головну роль з великим бажанням. Причепурившись з голови до ніг, як дворянин, він вважає себе достойним цього високого звання. Тепер йому здається, що його мрія – мрія буржуа – стає дійсністю.)

-     Чому учні кравця присвоюють Журдену такі високі звання?

(Учні кравця, називаючи Журдена «шляхетний пан», «ваша ясновельможність», «ваша світлість», видурюють у нього гроші. А Журден готовий віддати їм за такі слова увесь свій гаманець.

Тобто навіть учні бачать засліпленість Журдена бажанням наслідувати шляхту і користуються цим.)

Пан Журден дуже охоче входить у нову роль і справді вважає себе гідним цього високого звання. Він підтримує дружбу з тими людьми, які близькі до королівського двору - Дорантом і Доріменою. Але чим впевненіше поводиться Журден, то більш пихатим стає і дедалі комічніше виглядає.

 Завдання: використовуючи матеріал, поданий вище, доповнити характеристику пана Журдена за таблицею 

14 квітня 2020 р. (виконати до 17 квітня)

Тема: Мольєр "Міщанин-шляхтич". Основні образи комедії (граф Дорант, маркіза Дорімена)

Завдання: переглянути матеріал, поданий нижче, дати характеристику одного із героїв (за власним вибором), використовуючи одну із форм запису(інформаційне гроно, анкета героя, таблиця)

 Другою темою комедії є викриття лицемірної моралі аристократії. Разом з паном Журденом комічними образами стають граф Дорант і маркіза Дорімена.

-     Хто такий граф Дорант?

(Дорант – збіднілий дворянин, який утратив можливість, але не бажання « широко» пожити. Це світський франт, що вдає з себе впливову особу при королівському дворі. Він торгує своїм титулом, який дістався йому у спадок, експлуатує марнославство міщанина. Дорант втратив честь, совість, людську гідність. Граф принижується, лицемірить, випрошуючи подачки у Журдена. За душею у нього нічого немає, його аристократизм – уміле маскування. Поведінка Доранта доходить до цинізму, коли він підносить маркізі Дорімені подарунки Журдена нібито від себе.)

-Чи можна назвати стосунки пана Журдена і графа Доранта дружбою?

 (Ні. Дорант просто грабує пана Журдена, обманює його, позичає гроші, які не збирається повертати. Граф робить вигляд, що допомагає Журдену в любовних справах. Він користується багатством наївної людини, глузує з Журдена, зневажає його, хоча живе за його рахунок. Дорант запевняє Журдена в тому, що його мрії стати шляхтичем небезпідставні, бо про нього «сьогодні йшла розмова в королівській опочивальні».

Дорант говорить Дорімені: «Ручуся вам, що другого такого навіженого, як оцей дивак, у цілому світі не знайдеш!» Поведінка графа викликає огиду.)

- А як Журден ставиться до графа?

 (Журден  вважає, що йому дуже пощастило, бо така поважна особа, яка щоденно розмовляє з самим королем, називає його своїм другом. Для Журдена велика честь позичати гроші такій вельможній людині, як Дорант. А ще граф робить Журдену велику послугу – бере участь у його сердечних справах. Журден довірливий, наївний і простодушний.)

-  Які стосунки у графа Доранта з маркізою Доріменою?

 (Дорант залицяється до маркізи Дорімени, бо вважає її багатою вдовою. Подарунки і знаки уваги Журдена до маркізи граф видає за свої, користуючись хитрістю і обманом. А маркіза бачить у ньому привабливого багатого чоловіка зі шляхетними манерами. Вона зворушена його численними букетами, щоденними серенадами, чудовим феєрверком на воді, дорогим подарунком – діамантом. Їхні стосунки побудовані на розрахунку, тут цінуються не справжні почуття, а гроші.

Дорант цинічно заявляє маркізі: « Я без міри вам вдячний, маркізо, за ваше піклування про моє добро. Воно належить тільки вам, так само, як і моє серце; і те, і друге – до ваших послуг».  І це в той час, коли в нього немає ні грошей, ні справжніх почуттів.)

-   Яке відношення до маркізи має пан Журден?

 (Пан Журден прагне потрапити у вище товариство не лише завдяки дружбі з графом Дорантом, а й завдячуючи любовній інтризі з маркізою Доріменою. «Нічого не пошкодую, щоб протоптати собі стежку до її серця. Вельможна дама має для мене особливу, чарівну принадність; таку честь я ладен купити за всяку ціну…», - запевняє Журден.

Він витрачає на маркізу гроші, складає їй любовну записочку, влаштовує багатий прийом у власному домі, обдурюючи свою дружину.)

- Якою постає перед нами маркіза Дорімена?

(Вона молода вдова, яка шукає багатого жениха, щоб жити у розкошах. І таким для неї стає граф Дорант.

Маркіза відверто глузує над паном Журденом у розмовах з графом Дорантом, бачить його прагнення сподобатися їй і лицемірно вихваляє його манери, розум, зовнішній вигляд.

Для маркізи Дорімени сила її почуття вимірюється витраченими на неї грошима. Вона говорить: «Я скористаюся з обох».)

- Яке майбутнє чекає графа і маркізу?

 (Маркіза погоджується вийти заміж за Доранта, але у їхніх стосунках немає майбутнього, бо вони базуються на брехні. Їх чекає розчарування, бо після весілля, яке автор виніс за межі комедії, їхній взаємний обман розкриється. Обоє вони виглядають ницими, нікчемними, бо навіть кохання кожен із них використовує для своїх матеріальних інтересів.) 

-      Чи існують якісь моральні норми у житті представників дворянства?

(Для них не існує ніяких моральних норм. Граф Дорант виглядає справжнім шахраєм, дурить Журдена, маркізу Дорімену, а та, у свою чергу, готова віддати серце тому, у кого більший гаманець.

Мольєр у комедії викриває аристократів, які прагнуть влаштуватися в житті, збагатитися за рахунок інших. Вони хитрі, підступні, брехливі, безчесні.)

-  Чи розуміє пан Журден, у яке « благородне товариство» він прагне потрапити?

 (Ні. Він довірлива людина, яка сліпо вірить дворянам, вважаючи їх еталоном для себе. Журден не бачить вад представників дворянської верхівки. Він плазує перед ними, готовий зробити для них будь-що, аби тільки зберегти з ними стосунки. У нього хибне уявлення про обраність  дворянства. І тому сатира народжується з кричущої невідповідності суджень про велич і благородство дворянства і справжньої ціни панівного класу.)

- Як сам Мольєр ставиться до представників аристократії?

 (Автор показує зубожіння і викриває паразитизм дворянства Франції ІІ пол. ХVІІ ст. Він критично зображує їх, оскільки вони живуть нікчемним життям, весь час тільки розважаються, прагнуть нажитися за чужий рахунок, пишаються своїми титулами, приналежністю до вищого товариства, придворних кіл і з презирством ставляться до інших.

Представники дворянства паразитують у суспільстві. Вони егоїстичні та бундючні, а питання честі і моралі для них давно вже не існують.) 

За законами класицизму в п’єсі повинен бути позитивний герой: злу протиставляється добро, вадам – добропорядність, неосвіченості – освіченість. Головним позитивним героєм у комедії є Клеонт – представник третього стану.

Як  Клеонт ставиться до свого походження і чому він не хоче вдавати із себе шляхтича?

 (Клеонт надає перевагу своєму колу, де може відчувати себе  незалежною і гідною людиною. Його обурює сама думка про яку-небудь перевагу дворянина над міщанином.

 Юнак вважає, що всякий обман принижує людину: « Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися   під чужим титулом товариству на очі, вдавши з себе не те, що ми є насправді».

Завдяки своїм внутрішнім якостям Клеонт піднімається значно вище не тільки за представників  свого стану, а й багатьох аристократів.)

-  Що відомо про минуле Клеонта?

(Його предки  займали почесні посади. Він 6 років прослужив у війську, сам чесно нажив своє майно і прагне посісти « не останнє місце в товаристві».)

-  У чому ще виявляється благородство Клеонта?

(У його почутті до Люсіль, яку він кохає щиро і самовіддано. Герой здатний на глибокі почуття і  на боротьбу за них.)

-  Яка життєва позиція цього персонажа?

(Клеонт здобув славу, керуючись  законами честі і благородства.)

- Якими рисами характеру автор наділяє свого героя?

(Клеонт – високопорядна людина. Мольєр наділяє його благородними рисами характеру: освіченістю, здоровим глуздом, почуттям власної гідності, вірністю, здатністю на високі почуття, чесністю, твердістю моральних принципів. «Я маю власні перконання і ніколи їх не зречуся», - говорить Клеонт.)

- Яка тема втілена в образі Клеонта?

 (В образі Клеонта автор утілює ще одну тему комедії – тему моральності і благородства людини.)

-   А яке авторське ставлення до цього героя?

(Висміюючи пороки, Мольєр не зупинявся лише на критиці. Образом Клеонта автор намагався показати сучасникам те, що можна протиставити шахрайству, заздрості, брехні, лицемірству. Позиція Клеонта – це власна позиція Мольєра, тому він симпатизує герою.)

-Як пристрасть Журдена до всього дворянського позначається на його стосунках з дочкою Люсіль?

 (Охоплений манією дворянства, Журден деспотично забороняє шлюб своєї дочки Люсіль з її коханим Клеонтом, на тій підставі, що той «не дворянин». Журден зовсім не рахується з почуттям Люсіль і згоден віддати свою доньку навіть за турка, аби той був дворянином.)

Герої, що втілюють здоровий глузд

- Як пані Журден ставиться до витівок свого чоловіка?

(Їй зовсім не зрозумілі і чужі прагнення чоловіка. Рівень свідомості пані Журден повною мірою зазначається її глибокою впевненістю, що ніякі науки не можуть стати у нагоді в господарстві. А зовнішній вигляд Журдена викликає у неї обурення, здивування, сором за нього.

«Що ти це нап'яв на себе, чоловіче? Чи нездумав часом людей посмішити, щоб на тебе всі тицяли пальцями?»

« А мені просто сором дивитися на все, що ти виробляєш».

« Однаковий дурень – що ззаду, що й спереду».

« З твого поводження давно вже всі сміються,» всі « що мають здоровий глузд і розумніші за тебе».)

-  Що думає пані Журден про «дружбу»  свого чоловіка з графом Дорантом?

 (Пані Журден насміхається над спробами свого чоловіка стати аристократом, бо бачить їх безперспективність, безрезультатність. Вона розуміє, що Журдена, точніше його гроші, використовують непорядні люди, бачачи його дурість.

Пані Журден ні перед ким не принижується, має власну гідність. ЇЇ не обдурити, бо вона одразу розпізнає брехню графа Доранта. « Та ти зовсім з глузду з’їхав, чоловіче! Чи чуване таке? І всі вигадки почалися в тебе відтоді, як ти з отими аристократами злигався».

«…він робить тобі послуги, він до тебе ласкавий, але за те ж грошенята в тебе позичає».

«Цей панок робить з тебе дійну корову».

«Це справжнісінький пройдисвіт».

« Шляхетний пан, а потурає дурощам мого чоловіка».

«Усі його милі розмови тільки для того, щоб якнайкраще пошити тебе в дурні».)

- Як героїня ставиться до свого походження?

(Пані Журден не соромиться свого походження. « Та хіба ж твій батько не був таким самим крамарем, як і мій?» - запитує вона в чоловіка.)

-  Яке її ставлення до Клеонта?

 (Цінує Клеонта не за титул, а за його моральні якості, бажає справжнього щастя своїй дочці і сповне на рішучості влаштувати її щастя наперекір чоловіку. «Твоїй дочці потрібен чоловік до пари: для неї чесний, заможний, гарний на вроду хлопець багатокращий від будь-якого шляхтанчика-жебрака та потвори». Вона рішуче стає на захист родинних інтересів: « Нерівний шлюб завжди не щасливий. Не хочу, щоб мій зять дорікав моїй дочці ріднею, щоб мої онуки соромилися називати мене бабунею».)

- Чи можна називати її образ цілком позитивним?

 (Мольєр не ідеалізує її образ, бо пані Журден неосвічена, грубувата, криклива. Пан Журден називає свою дружину обмеженою: «Отак собі міркують обмежені люди і не мають навіть бажання видряпатися знизу нагору». Але цей образ викликає симпатію автора, бо героїня має здоровий глузд.)

- Хто ще із героїв комедії є утіленням здорового глузду?

 (Це слуги Ков’єль і Ніколь)

-  Яку роль вони відіграють у комедії?

 (Вони є утіленням розуму, народної моралі, у них розвинене почуття справедливості. Ніколь не боїться гніву пана Журдена і весело сміється над його зовнішнім виглядом, спритно коле його рапірою.

Ков’єль хоче допомогти влаштувати щастя свого хазяїна Клеонта. Він вигадує спосіб обдуритиЖурдена, використовуючи його власну слабкість – засліплення дворянськими титулами. Герой вигадує історію про сина турецького султана, який приїхав начебто для того, щоб попросити руки дочки Журдена. Йому  вдається завдяки цьому поєднати серця закоханих Клеонта і Люсіль.

Клеонт говорить: « Та чи можна ставитися серйозно до такого чоловіка, як пан Журден? Хіба ж не бачите, що він з глузду  з’їхав?»

«Я скористаюся з нього, щоб обкрутити нашого йолопа навколо пальця».

«… та з ним можна собі дозволити все, що заманеться».

Саме Ков’єль висловлює народну оцінку Журдена: «От йолоп, так йолоп!  Другого такого й у цілому світі не знайдеш!»

Слуги  Ков’єль і Ніколь – втілення народного гумору, спритності і винахідливості, дотепності, кмітливості, веселощів. Вони молоді, чесні, здатні на високі почуття.

Мольєр явно симпатизує слугам, бо вони є виразниками справжньої людяності і доброго здорового глузду. Це позитивні ідеали автора.)
17 квітня 2020 р.

Доброго ранку! Сьогодні я хочу привітати вас та ваших батьків з прийдешнім святом Христового Воскресіння.

Бажаю добра, здоров’я, миру. Нехай кожен день ваш будинок наповнюється затишком, теплом, щастям, благополуччям. Даруйте один одному увагу і турботу, любов і вірність. Зі  Святом Пасхи!

І мій подаруночок - завдань не буде! Відпочивайте, насолоджуйтесь сімейним затишком  і  будьте мені здорові! 

Можете переглянути всі попередні завдання, тому що наступного разу ми пишемо контрольну роботу.

Aле все ж таки одне завдання є. В звязку з продовженням карантину відтерміновувати перевірку ваших робіт я більше не можу, тому прошу всіх, хто ще цього не зробив, сфотографувати  всі ваші роботи в зошиті та відправити мені на пошту

lubov05051957@gmail.com.

 Велике прохання: зробіть це протягом двох днів ( 22 та 23 квітня, адже . у мене ше 5 класів)

21 квітня 2020 р.

Доброго ранку! Сьогодні я даю вам час підготуватися до контрольної роботи. Перегляньте, будь ласка, весь матеріал, розмішений на моєму блозі  lubovbasilivna.blogspot.nl за темою "Барокко. Класицизм. Мольєр "Міщанин-шляхтич". А хто ще не виконав або не встиг відіслати мені на пошту  попередні завдання, мають нагоду зробити це зараз 

(lubov05051957@gmail.com).

Увага! Завдання  виконати в робочих зошитах, всі роботи після закінчення карантину будуть оцінені. В зошитах завдання не пишемо, лише відповіді (записуємо дату, тему, вид завдання: тести, літературний диктант тощо). Всі відповіді можна знайти, просто прослухавши відео, або в матеріалі поданому нижче. Якщо щось не зрозуміло, не хвилюйтеся, розберемося разом після. Відео тривають не більше 10-15 хвилин. Від того, наскільки відповідально ви віднесетеся до виконання завдань, залежить,  чи будемо та як довго ми навчатися у червні, тому записи у зошитах повинні бути. Думаю, зараз, як ніколи, у вас з’явилась можливість отримати високі результати. Бажаю успіхів!А найголовніше- бережіть себе та будьте здорові.